ЦІКАВО ЗНАТИ



Під враженням від прочитаного

   Читаючи книгу, ми чітко уявляємо собі літературних героїв – так,  ніби вони були живими людьми. Ми радіємо разом з ними, співпереживаємо їм, коли вони потрапляють в ту чи іншу ситуацію. Улюблені літературні персонажі супроводжують нас по життю, щось підказують, від чогось застерігають. Іноді навіть здається, що вони - реальні люди. Згідно з дослідженням британських вчених, саме так вважає кожен п'ятий читач.

   Кілька років тому фахівці Даремського університету (Англія) провели опитування серед півтори тисячі читаючих респондентів. 19% з них підтвердили, що в головах у них оживають книжкові сторінки і книжкова вигадка стає реальністю. Придумані герої живуть за межами книги, впливають на хід думок і тон розмов. Деякі учасники Даремського опитування розповідали, що навіть чують, як персонажі говорять, і представляють їх реакцію на повсякденні події.
   Один з респондентів, який читав на момент опитування роман Вірджинії Вульф «Місіс Делловей», розповів, що чув голос головної героїні і чітко уявляв, як вона заходить в кафе і просить горнятко кави.



      «Найпрекрасніший фільм не може дати вам цього, як не може і комп'ютерна гра. Тільки роман здатний розповісти про підводні течії людської психології і розкрити вам сутність іншої особистості. Адже це - сама інтимна річ в світі », - говорить Чарльз Ферніхоу.
Так що,  якщо ви чуєте голоси у своїй голові, то, можливо, ви все ще під враженням від прочитаного.









Скульптури книг, що "розповідають" історії: незвичайна творчість італійського майстра Nino-Orlandi





Якщо я скажу, що мне зачарували книги італійського майстра, виготовлені з дерева, то така репліка потребуватиме уточнення. Бо цілком справедливо може: а інші майстри з чого книги виготовляють? Тобто, папір із чого як не дерева?



Тут не можу не погодитись, але зараз йдеться не про походження паперу, а саме про дерево, з кого сучасний італійський майстер Nino-Orlandi вирізає книги. Так, як інші вирізають ляльки чи скульптури.

Чи можна читати ці книги? Ні, в них не маж жодного рядка тексту. Хіба що подекуди заголовки. Яка ж із них користь? Як не дивно, приблизно така ж, як і від «звичайних» книг. Якщо, звісно, виходити з тези,що витвори мистецтва, до яких, без сумніву, належать і «звичайні» книги, мають бути обов’язково корисними.


Ці книги призначені для того, аби милуватися ними, відчувати певні, часто доста сильні, емоції від кожної роботи скульптора. І, звісно, спробувати стати «співтворцем» – розгледівши у них історію, яку треба розповісти собі та тим, хто поруч.

Важливо у творчості Nino-Orlandi не лише те, що він обрав для роботи незвичайний підхід для розкриття теми книг як усесвітів. Справа в тому, що він, митець-аматор, із 18 років він мав працювати, хоч із юності мріяв присвятити себе творчості. Лише час від часу щастило увірвати трохи часу від відпочинку на малювання. Тоді як інше хобі – різьблення з дерева – довелося відкласти до «кращих часів».


«Кращі часи» настали в 2000 році, коли у віці 54 років він вирішив, що має право присвятити себе мистецтву. Тож тепер він працює у власний майстерні, відчуваючи себе щасливим щоразу, як із-під його різця з’являються нові книги.

Так само високо оцінюють творчість Nino-Orlandi численні шанувальники з сього світу. Сподіваюся, друзі, і вам його роботи сподобаються й викличуть бажання знати хоч трохи часу на приємні і творчі  заняття! Гарного дня!



Прикуті книги



Сьогодні  книга, яку прикували ланцюгом до полиці, здається чимось смішним і нереальним. Але дійсно був час, коли їх для збереження приковували до полиць! У Англії ці бібліотеки називали "Chained library". Ланцюги були досить довгі для того, щоб прочитати книгу, але не давали винести її за межі бібліотеки. Така практика була поширена в читальних залах, починаючи з середньовіччя і до XVIII століття, що пояснювалося великою цінністю кожного екземпляра.  Ланцюг з'єднувався з книгою за допомогою металевого кільця, вставленого в обкладинку або кут: якщо ланцюг прикріпити до корінця, знос фоліанта буде набагато більший. Книги на ланцюгах стояли на полицях корінцями від відвідувача, тобто "неправильно" з точки зору сучасного бібліотекаря — написи на палітурках були не видні. Книга ставилася так для того, щоб її можна було відкрити, не перевертаючи і не плутаючись в ланцюгах.  "Бібліотека Франциська Трігге з прикованими книгами", заснована в 1598 році у місті Грентем (Лінкольншир), є старою з бібліотек, які дозволили користуватися своїми архівами особам, що не мають відношення до духівництва або освіти. Зокрема, туди мали доступ городяни Грентема. Що цікаво, бібліотека до цих пір існує. Її навіть можна назвати передвісником сучасної системи суспільних бібліотек.  Ще один приклад бібліотеки, що існувала окремо від освітньої установи або монастиря, — заснована в 1701 році в Дубліні бібліотека Маршу  ("Marsh''s Library"). Там не було книг, прикованих ланцюгами: замість цього самого читача замикали в клітку. Коли книга була дочитана, на вимогу приходив бібліотекар і випускав самовідданого книголюба на волю.








Книга-годинник




Автор: Brian Dettmer
Книги-скульптури


Книги-скульптури поєднують слово у форму 

Автор: Robert The


Книга з дірками

Американський письменник Джонатан Сафран Фоєр вирішив наочно показати, що таке гіпертекст. Тому і створив свою нову книгу  “Tree of Codes” суцільно дірявою.




Куховарська книга від IKEA

Компанія IKEA стверджує, що "зроблене вдома - краще". Як ілюстрацію цього  свого принципу вона навіть випустила куховарську книгу " HOMEMADE  IS  BEST", всі рецепти в якій зображені в стилі інструкцій зі складання модульних меблів IKEA.





Тривимірний алфавіт

Всі знають, що найкраще світ пізнається в ігровому режимі. Ось і алфавіт найкраще вчити, як виявляється, за допомогою тривимірної абетки ABC3D.





Тунельна книга

У письменника, як і в кожної людини, що працює за комп'ютером, може розвинутися т.зв. тунельний синдром. Мабуть, саме такий письменник і створив книгу “Tunnel Vision”, в якій розповів про тунель, що сполучає Нью-Йорк і Нью-Джерсі, його історію та сучасність. Дуже наочно вийшло.




Книга-нічник

Книга “Good Ideas Glow in The Dark”- це не зовсім книга. Це нічна лампа, стилізована під книгу і призначена для того, щоб її поставити на книжкову полицю. Хоча її також можна покласти і на стіл. Адже в цій "книзі" світиться не тільки корінець, але і букви на обкладинці.





Книга-приправа

Зазвичай всілякі харчові приправи і спеції прийнято зберігати в спеціальних  баночках. Але  дизайнер Нік Бамптон (Nick Bampton) пропонує використовувати для цього книгу. Кожен її аркуш буде містити в собі деяку кількість спецій. І для того, щоб додати їх у страву, потрібно лише  відірвати його і покласти на сковорідку. Аркуш  під дією температури і вологи  просто розчиниться в їжі.




Кулінарна книга


Цю книгу необхідно запекти, щоб в ній проявився текст рецептів


Біографія Анни Франк, виконана у виді об’ємної голови дівчинки.


У Джозефа Тарі з Угорщини цікаве хобі - він збирає книги. Ні, не звичайні книги, цим зараз нікого не здивуєш. Тарі збирає мініатюрні книги, у яких довжина не перевищує 76 міліметрів. Серед накопичених Джозефом екземплярів є книги, яким понад 100 років! Загалом, досить цікава колекція, яка уміщається в набагато меншому просторі, ніж те, яке було б потрібне для розміщення 4,5 тисяч звичайних, повнорозмірних, книг.








http://cikavo.com/article/6916.html
http://newreporter.org/2011/01/18/top-10-neobychnyx-knig/
http://nnm.ru/




Найнезвичайніші книжкові полиці

















Канзаська бібліотека - найоригінальніша бібліотека в світі
 
Канзаський бібліотека - найоригінальніша бібліотека в світі

         Ймовірно, в Канзасі живуть люди, які обожнюють книги і читання. Крім того, у цих людей непогано розвинена фантазія. Інакше, як можна пояснити те, що канзаська громадська бібліотека настільки оригінальна? Архітектор виконав фасад будівлі у вигляді полиці, на якій стоять величезні книги. При цьому на корінцях книг навіть "пропечатані" назви реальних творів і імена авторів цих творів. Загалом-то, бібліотека побудована досить давно, але до цих пір ця будівля вважається одним з найбільш оригінальних в світі.



















Немає коментарів:

Дописати коментар